Копенгаген, Данія (Copenhagen, Denmark), Квітень 2017

Почалось все з того, що автомат на станції у Карлскроні 5 хвилин не хотів мені продавати квиток до Копенгагену - чомусь йому не подобались мої картки. Цього, на жаль, виявилось достатньо, щоб поїзд поїхав, при чому я не встиг на нього на якихось 30 секунд. Наступний тільки через годину, а дорога до Копенгагену 3 години 20 хвилин. Квиток, який автомат мені продав був дійсний тільки в цей день, тож довелось їхати на годину пізніше. Дорога нічим особливо не запам'яталась, хіба що дуже в Швеції багато вітряків для вироблення електроенергії

Отже Копенгаген, європейська столиця. З чого ж почати, бо вражень багато. Копенгаген зустрів неймовірною кількістю людей на вокзалі

Ну ми до такого вже звикли з Нью-Йорком, то це не так вже й погано (правда після Карлскрони таки забагато). Сам залізничний вокзал сподобався, вихід знайти неважко, поверхів тільки 2 (принаймні інші мені шукати не довелось). А головне там був Dunkin Donuts, тож цим він сподобався ще більше. Ну то добре, рухаємось далі, бо часу в нас небагато, а подивитись треба якомога більше.
Вийшовши з вокзалу, гугл сказав, що ось прямо де я стою знаходиться якийсь пам"ятник - Колона Свободи. Секунд 10 я намагався знайти ту колону (хтозна, може гугл щось наплутав?).

Так, все вірно - це колона, але її реставрують. Ось тут почали закрадатись якісь сумніви з приводу реставрації (зі мною так завжди, тільки кудись потраплю, так там все на реставрації). Йядемо далі до туристичного центру. Дуже добре, що він знаходиться прямо біля вокзалу із дуже приємним обслуговуванням. У центрі мені видали мапу з маршрутом, який охоплює найбільш відомі споруди чи то місця, які варто подивитись. Єдине обмеження - це час, і твій власний і звичайно час, коли відчинені всі ці місця. Більшість закладів Європи працюють до 4 вечора, якщо ж хтось відчинений до 6, то це дуже пощастило. Не стали виключенням музеї Копенгагену - ті 2, що я хотів відвідати таки працювали до 4ї години.
Наступний пункт - ратуша. Як бачите, площа біля ратуші також реставрується, хаха :)

Архітектура звичайно симпатична, ще зліва башта - то готель Scandic. На площі, тій, що реставрується, ще й розташували якісь палатки з різними виробами, музикою, їжею. Там і так мало місця, а з тими палатками взагалі не проштовхнутись. Точніше тільки штовхатись і треба. Там же ж ще й велосипедисти.
Потім попетлявши безліччю маленьких вуличок ми опиняємось на площі Hojbro

Виходить площа на вузенький канал з дуже широкими катерами для туристів - це мабуть одна з візитних карток Копенгагену. До речі, датською Копенгаген пишеться і читається як Кобенхавн (København)

Ще біля цієї площі є палац і колишня фондова біржа 17-го сторіччя. Чомусь ці будівлі не включені у маршрут, а варто б було, дуже симпатичні. Біля палацу був якийсь черговий мітинг, але викрикували датською мовою мабуть, то не вдалось взнати за що чи проти чого вони там стояли.

І знову назад у самий центр міста, через ще купу маленьких вуличок ми потрапляємо на площу з Королівським Датським Театром, мабуть гарна повинна бути площа ну і вид на театр теж, але не склалось цього разу

Після площі ми підходимо до однієї з найвідомішик видів міста - Нугавн (Nyhavn) - берег каналу з різнокольоровими будинками і розважальними закладами. Незважаючи на велику кількість людей місце дуже гарне і додає якогось "свого", Копенгагського шарму.

Рухаючись далі набережною дуже незвично і дивно було спостерігати картину: сауни біля води і люди в них у купальниках п"ють пиво чи вино. Якісь ці європейці дивні, паритись у сауні коли на тебе дивляться всі перехожі. Хоча вони пили, то мабуть було їм все-одно :) Пару саун ще помітив на воді. Вони як човники ходили по воді, а люди в них парились. На жаль, не встиг сфотографувати.

Наступне місце - Амалієнборг (Amalienborg) - комплекс палаців 18 сторіччя з музеями у стилі рококо. Там також були охоронці як у Британії і вони також стояли нерухомо й незважали ні на кого. Багато хто фотографувався з ними, тож вирішив і я :)

З цим хлопцем, до речі, всі фотографувались. Чи то він краще виглядав за інших, чи просто справа була в тому, що він стояв один, а не в парі :) Після Амалієнборгу знаходиться ще одна споруда у рококо стилі - Церква Фредеріка (ще її називають мармуровою церквою). Там трохи зліва знову щось реставрують.

Після церкви маршрут у брошурі направляє в сторону Кастеллету (в перекладі цитадель). Саме біля нього знаходиться скульптура русалки з казки Ганса Крістіана Андерсена. В той день у парку навколо цитаделі були дні Японії у Данії чи щось типу того, загалом якийсь фестиваль. Купа народу, їжі і розваг - звичайні складові таких заходів. А ще зранку був дощик, то вся ця толпа розмісила трохи газончики. Але не сильно :) Зато біля русалки людей було поменше ніж на фестивалі, мабуть всі були там

І знову занурюємось у маленькі вулички Копенгагену і рухаємось в сторону Замку Розенборгу (Rosenborg Castle). Дорогою зустрічаємо ще пару споруд на реставрації. Треба віддати належне, на робочі споруди додали велике фото фасаду церкви - ага, майже не відрізнити; але все-одно краще ніж нічого.
Це невеличкий замок епохи відродження в центрі данської столиці - ще й колишня королівська резиденція. Зачинявся він о 4-ій, тож враховуючи, що до закриття ще 20 хвилин, не було сенсу брати квиток, але ззовні замок теж гарний.

Розташований замок посеред мальовничого парку, думаю, що влітку там дуже класно. Треба також зазначити, що у місті дуже багато велосипердистів, і що дуже добре, тут їм відведено свої місця на дорогах, зі своїми світлофорами і вказівниками (звичайно якщо ці місця не реставруються). Не їздить на велосипеді тільки ледащий.

Підходимо до Круглої Башти біля церкви Святої Трійці. Башта була побудована як обсерваторія у 1637-42 роках. І там все ще є телескоп, тож бажаючі можуть подивитись на зоряне небо. Висота вежі майже 35 метрів, але єдиний шлях нагору не сходи, а спіральний скат довжиною 209 метрів, незвично і гарно

З вежі відриваються чудові краєвиди з видами Копенгагена, навіть незважаючи на те, що вежа вже давно не найвища споруда у місті

Дорогою з вежі ще заскочив у церкву, яка також вже зачинялась (чомусь не о 4-ій, а о 5-ій годині, дивно). Мабуть церква й вежа найбільш вразили у місті, якось там небагато було людей в порівнянні з усіма іншими місцями. Точніше навіть не це, а те, що не було "давки" у вежі - багато місця і від цього здається менше людей. Церква як і вежа - якась дуже чиста, не знаю як описати це; і дуже світла навіть увечері.

Дорогою ще більше маленьких вуличок, реставрацій, невеличких площ і знову ми на площі біля ратуші. Ось так площа виглядала в той день

І знову ми на вокзалі. Треба купити квиток на поїзд. І тут автомати чомусь відмовляються приймати картки - на одну кредитку кажуть, що там невірна валюта вибрана (при чому опції вибрати валюту вони не давали :) ), на другу просили пін код, але ж це американська кредитка, там немає пін кодів. Що робити, треба знайти людину, а не автомат. А всі працівники після 6ї вечора знакають з вокзалу, і нікого не хвилює, що в тебе щось не виходить. Треба мати європейську картку чи готівку. Ну то таке, вийшло заплатити дебіткою й то добре.
10 хвилин до відправки, захотілось купити ще кави з данкіна, але згадавши вранішній досвід вирішив не ризикувати, пішов на колію. З цим ще теж не все просто. Ти купив квиток, а де відбудеться посадка, о котрій годині - такої інформації на квитку немає. Квиток дійсний протягом дня, в деяких впадках і довше. Знайшовши нарешті свій поїзд, швидко заскочив туди, щоб не залишитись на вокзалі ще на одну годину. Проте поїзд не поїхав як обіцяли, а простояв чомусь ще 35 хвилин. Ніяких оголошень будь-якою мовою не говорили. Я вже почав сумніватись що це був мій поїзд, але врешті решт ми вирушили; майже без пригод :) Об 11ій годині я нарешті дістався Карлскрони

Фух, ну і поїздка - багато вражень. Не можу сказати, що мені не сподобалось, але було б набагато краще якби менше будівель були на реставрації. :) Загалом, місто дуже гарне, особливо сподобались Кастеллет та церква Святої Трійці з круглою вежею.